Фізичні навантаження – найкращий засіб від депресії

У 1999 році вчені університету Герцога продемонстрували у своєму контрольному дослідженні, що депресивні дорослі, які відвідували заняття аеробікою, поліпшували свій стан рівно настільки ж, наскільки й інші пацієнти, які приймали сертралін — лікарський засіб, що продавався як «Золофт» і дозволив компанії «Pfizer» заробляти більше ніж $3 мільярди щорічно до 2006 року.

Наступні випробування підтвердили ці результати, знову і знову доводячи, що пацієнти, які займаються аеробікою, відчувають зменшення симптомів депресії так само, як й ті, до яких застосовується терапія, і обидві групи досягають більшого успіху, ніж пацієнти, які отримують плацебо.

Молекулярні біологи та неврологи також погоджуються з тим, що фізична діяльність може змінити хімічний склад мозку аналогічно антидепресантам, регулюючи ключові нейромедіатори серотонін та норепінефрин.

В університеті Джорджії, професор неврології Філіп Холмс і колеги довели, що протягом кількох тижнів фізичні навантаження можуть «включати» певні гени, які підвищують рівень галаніну в мозку — нейромедіаторного пептиду, що знижує реакцію напруги тіла, регулюючи інший мозковий елемент, норепінефрин. Результатом є те, що вправи наповнюють мозок і перешкоджають виникненню напруги у відповідь на нові стимули.

В Далласі, професор Смітс вважає, що його лікування фізичним способом допомагає пацієнтам з двох основних причин. По-перше, активні рухи не несуть у собі клеймо для пацієнта, як це відбувається у випадках з психотерапією. По-друге, ефекти від фізичних вправ діють набагато швидше на посилення настрою, ніж, скажімо, на втрату ваги або серцево-судинне здоров’я. “Взагалі-то, більшість людей, коли тренуються протягом 30 хвилин — незважаючи на те, що частота їх серцевих скорочень збільшується — почуваються набагато краще”, — говорить Смітс. “Ви отримуєте безпосереднє підвищення настрою”.

Все ж, багато питань відносно потенційних клінічних переваг фізичної терапії залишаються досі без відповіді: наскільки ефективна? якова тривалість здійснення? для якої категорії пацієнтів призначена?

У своїй нещодавно виданій книзі для лікарів «Фізичні тренування при лікуванні порушень настрою та тривоги» (видавництво «Oxford University Press», 2009), Смітс та співавтор Майкл Отто, співробітник Бостонського університету, пропонують у допомогу психологам та лікарям точну кількість необхідних вправ, котра має бути призначена як лікування і може застосовуватися у комбінації з іншою терапією.

Смітс та Отто рекомендують 30 хвилин занять аеробікою помірної інтенсивності п’ять разів на тиждень або 30 хвилин занять аеробікою високої інтенсивності три рази на тиждень. Ці дози, які рекомендуються для регулярної фізичної підготовки, є єдиними, ефект яких на депресію був клінічно підтверджений.