Генетична зміна, пов’язана з мігренню

Науковці інституту «Wellcome Trust Sanger» (Об’єднане Королівство) провели міжнародне дослідження, в результаті якого визначили основний генетичний фактор, пов’язаний з мігренню. Отримані дані відкривають науці двері до створення нових засобів для лікування цього захворювання.

У згаданому дослідженні були проаналізовані генетичні дані більше ніж 50,000 осіб. Виявилось, що особливий варіант ДНК з генів PGCP та MTDH/AEGG-1 у хромосомі 8 значно підвищує ризик виникнення мігрені. Як запевняють автори, це може відбуватися тому, що даний генетичний варіант регулює рівні глутамату – нейромедіатора, який транспортує повідомлення між нервовими клітинами мозку. Коли його рівень у клітинному синапсі підвищений, це може сприяти виникненню нападів мігрені.

Хоча у раніше проведених дослідженнях вже були описані зміни, що асоціюються з рідкісними формами мігрені, це – перший досвід, який ідентифікує генетичний варіант найчастішої форми цього захворювання, яке торкається однієї з шести жінок і одного з дванадцяти чоловіків.

Дослідження базувалось на порівняльному аналізі геному більше ніж 3,000 осіб, які страждають на мігрень, з Фінляндії, Німеччини та Нідерландів, які були потім порівняні з іншим зразком з 10,000 осіб без цього захворювання. Як наслідок дослідження цих відмінностей і були виявлені генетичні варіанти, що сприяють схильності до головних болів. Новітні дослідження вказують на можливість використання цієї генетичної інформації для розробки персоналізованих методів лікування мігрені, що значно підвищить ефективність терапії для пацієнтів.