Чи можливо здати аналіз крові на депресію?

Аналізи крові є надзвичайно важливими інструментами, які допомагають лікарям у постановці медичних діагнозів і в керуванні лікуванням багатьох хвороб. Психіатрія – єдина область медицини, де кров використовується лише в незначній кількості діагностичних досліджень. Нові наукові напрямки можуть створити види аналізів, які можна використовувати в цих цілях.

Наприклад, в генетиці, в дослідженні змін у генах (ДНК), які можуть бути вилучені з клітин крові, і в геноміці – вимірюванні рівнів певних білків у крові. Використовуючи останній підхід, голландські дослідники вивчили профілі гена у здорових людей і у пацієнтів, діагнозованих з депресивним розладом. Вони ідентифікували ряд з семи генів у крові, по яких змогли відрізнити пацієнтів з депресивним синдромом від здорових людей з контрольних груп.

“Це перший, але фундаментальний крок у створенні молекулярного діагностичного інструменту для виявлення депресії,” – пояснив доктор Сабайн Спиджкер, головний автор цього дослідження. Хоча психіатрія вже володіє певними критеріями для того, щоб діагностувати розлади психічного здоров’я, цей тип діагнозу був би об’єктивний і особливо цінний для тих, з ким важко розмовляти. Цей спосіб також міг би допомогти у зменшенні так званого «табу», пов’язаного з проблемами психічного здоров’я.

“Ще занадто рано говорити з упевненістю про те, що копіювальне проявлення гена приведе до створення діагностичних чи прогностичних тестів на депресію. Однак, мета цього напрямку досліджень надзвичайно важлива,” – зазначає доктор Джон Крістал, редактор журналу «Біологічна психіатрія». Останні дослідження підкреслюють значущість інтеграції молекулярних та генетичних підходів для розробки точніших інструментів діагностики психічних захворювань. “У минулому різні типи тестів розглядалися як потенційні діагностичні маркери, але жоден з них не мав достатньої чутливості і специфічності, щоб вивести лікарів на правильний діагноз або необхідне лікування. Усі фахівці очікують відповіді на питання, чи є структури копіювального проявлення гена придатними для визначення діагнозу.”

Автори сподіваються, що це дослідження стане наріжним каменем для того, щоб виявити маркерні гени, які могли б передбачити результати лікування і рецидив.