Основні гінекологічні захворювання

Запальні захворювання займають перше місце серед усіх гінекологічних хвороб і передаються майже виключно статевим шляхом. Останніми роками у всьому світі спостерігається тенденція до “омолодження” запальних процесів у зв’язку з більш раннім початком статевого життя молоді, схильністю до безладних статевих зв’язків, зростанням проституції. Статевим шляхом передаються не тільки венеричні хвороби (гонорея, сифіліс), але і вірусні, хламідійні, трихомонадні та грибкові захворювання. Зараження побутовим шляхом відзначається відносно рідко, як правило, за відсутності елементарних гігієнічних правил, наприклад, коли мати та дочка користуються однією мочалкою, білизною, постіллю.

Збудники запальних захворювань з піхви проникають через шийку матки в порожнину матки, труби і через них в черевну порожнину, уражуючи яєчники. Полегшують проникнення мікроорганізмів у внутрішні статеві органи сперматозоїди і трихомонади (збудники запалення, що належать до класу найпростіших), які мають здатність до переміщення і є своєрідними переносниками. Хвороби зазвичай викликаються відразу кількома видами патогенних мікроорганізмів, частіше комбінацією гонококів, коксоваої флори і хламідій. Запалення може протікати гостро з бурхливим початком, високою температурою (вище 38°C), сильними болями.

У цих випадках уражені придатки утворюють пухлиноподібні утворення, що складаються з конгломератів маткових труб, яєчників і прилеглих до них петель кишечника. Якщо не розпочато своєчасне лікування, може статися гнійне розплавлення уражених придатків матки — важке захворювання, яке вимагає оперативного втручання з видаленням уражених органів. У сучасних умовах такий наслідок запалення трапляється рідко. Як правило, лікування антибіотиками широкого спектра дії та іншими препаратами, що обмежують запалення, пригнічує процес до початку незворотних змін. Однак навіть у цих випадках у придатках відбуваються процеси, що ведуть до безпліддя внаслідок порушення прохідності маткових труб і розвитку спайкових процесів.

У сучасній клініці розроблені нові методи лікування гострих запальних захворювань. Окрім загальноприйнятих методів введення антибіотиків, застосовується безпосереднє підведення їх до осередку запалення під контролем зору за допомогою приладу, названого лапароскоп. Цей прилад вводиться через черевну стінку через прокол діаметром не більше 8 мм, освітлювальна і оптична системи дозволяють бачити внутрішні статеві органи, дають змогу розділити спайки, видалити гній, підвести лікарські препарати. Такі заходи швидко купують запальний процес, прискорюють одужання і дають надію на збереження дітородної функції молодим жінкам.

Коли мине гостра стадія, лікування триває у вигляді так званої реабілітаційної терапії, що складається переважно з фізіотерапевтичних та курортних методів лікування. Недоліковане гостре запалення переходить в хронічний процес, який характеризується в’ялим перебігом, періодично посилюючимися болями внизу живота після охолодження, під час менструації або загальних захворювань (грип, ангіна тощо).

У лікуванні хронічних запальних захворювань провідна роль належить фізіотерапії та грязелікуванню. Гострі запальні захворювання або загострення хронічних лікують лише в умовах лікарні. Самолікування, особливо при гострих процесах, може мати тяжкі наслідки. Швидка госпіталізація — запорука швидкого придушення запального процесу. Реальний шлях зниження частоти запальних захворювань передбачає вибір надійного методу контрацепції для профілактики абортів, а також відмову від випадкових статевих зв’язків.